Смартфон Samsung Galaxy S22+ 8/128Gb Phantom White (SM-S906BZWDSEK)

Відстань між двома протилежними кутами дисплея. Зазвичай позначається в дюймах.

Величина, яка визначає кількість точок (елементів растрового зображення) на одиницю площі (або одиницю довжини). Більш висока роздільна здатність забезпечує більш точне відображення оригіналу зображення на дисплеї.

Вказує на те, яку технологію використовували при створенні дисплею пристрою.

Принцип роботи та характеристики дисплея ідентичні Dynamic Amoled, але Dynamic Amoled 2х підтримують частоту оновлення матриці в 120 Гц.

Частота оновлення зображення дисплея показує, скільки разів в секунду на дисплей може виводитися нове зображення. Ця частота вимірюється в Герцах (Гц). Наприклад, якщо дисплей має частоту оновлення 144 Гц, це означає, що зображення на ньому оновлюється 144 рази в секунду. У поєднанні з високою частотою кадрів, що забезпечується спільно ЦП та ГП, висока частота оновлення забезпечує плавність зображення та більш високий показник FPS.

Зображення на дисплеї оновлюється 120 разів на секунду.

Зовнішнє захисне скло, яке захищає матрицю дисплея від механічних пошкоджень

Gorilla Glass - це скло з функцією підвищенної протидії до подряпин та ударів, яке застосовується для захисту дисплеїв мобільних пристроїв. За твердженням виробника, скло втричі міцніше хімічно обробленого натрієво-вапняного скла. Такі властивості досягаються шляхом хімічної обробки (йонного обміну), під час якої йони натрію у матеріалі заміщуються йонами калію.

Параметр, який вказує на те, яка кількість SIM-карт може бути встановлена в конкретному апараті.

Характеристика, яка вказує на розмір СІМ-карти який може підтримувати пристрій.

Найбільш компактний та найсучасніший стандарт SIM-карт. Розмір карти Nano-SIM становить 12,3х8,9х0,67 мм

Набір взаємопов'язаних програм, призначених для управління ресурсами пристрою та організації взаємодії з користувачем.

Функціональна частина пристрою, що призначена для інтерпретації команд. Виконує функцію обробки даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних та логічних операцій, а також функцію програмного керування роботою пристрою.

Процесори з великою кількістю ядер забезпечують найкращу продуктивність. Багатоядерні процесори можуть запускати кілька потоків обчислень одночасно, підвищуючи загальну продуктивність.

Тактова частота характеризує продуктивність підсистеми (процесора, пам'яті та ін.), тобто кількість виконаних операцій в секунду. Однак системи з однієї і тієї ж тактовою частотою можуть мати різну продуктивність, так як на виконання однієї операції різним системам може знадобитися різна кількість тактів (зазвичай від долей такту до десятків тактів). Крім того, системи, що використовують конвеєрну і паралельну обробку, можуть на одних і тих же тактах виконувати одночасно декілька операцій.

Графічний процесор (англ. graphics processing unit, GPU) - окремий пристрій персонального комп'ютера, смартфона або ігрової приставки, що виконує графічний рендеринг. Сучасні графічні процесори дуже ефективно обробляють і зображують комп'ютерну графіку, завдяки спеціалізованій конвеєрній архітектурі вони набагато ефективніші в обробці графічної інформації, ніж типовий центральний процесор.

Оперативна пам'ять - енергозалежна частина пам'яті, в якій під час роботи пристрою зберігається машинний код (програми), який виконується в реальному часі, а також вхідні, вихідні та проміжні дані, що обробляються процесором. Чим більше обсяг пам'яті, тим кращою і більш злагодженою буде робота пристрою.

Внутрішній об'єм пам'яті пристрою призначений для зберігання особистої інформації користувача, різних додатків і файлів. Заявлений обсяг пам'яті може не збігатися з фактичним, тому що частина заявленого об'єму зайнята системною інформацією (напр. операційною системою).

Можливість збільшення обсягу внутрішньої пам'яті пристрою за допомогою карти пам'яті. Це дозволяє зберігати ще більше інформації і файлів особистого характеру.

Камера, яка розташована на тильній стороні пристрою. Залежно від роздільної здатності, дозволяє робити знімки гарної якості.

Чим вище роздільна здатність відео, яке записується за допомогою пристрою, тим більше і детальніше виходить відеозображення після його збереження.

Фронтальна камера частіше використовується для здійснення відеодзвінків. Камери з більш високою роздільною здатністю забезпечують більш якісне зображення, однак і вимагають більш високої швидкості інтернету для якісного зв'язку.

Джерело штучного освітлення, що призначене для створення короткочасних світлових спалахів великої інтенсивності. Спалах дозволяє робити знімки гарної якості в умовах слабкої освітленості.

Стабілізація зображення (англ. IS - Image Stabilization) — технологія, яку використовують для зменшення розмиття зображення, спричиненого тремтінням камери при фотографуванні або відеозйомці. Система стабілізації компенсує незначні горизонтальні зміщення та кутові нахили камери. Вона може використовуватись у біноклях, фото- та відеокамерах, в астрономічних телескопах. У фотокамерах тремтіння негативно впливає на якість знімків при тривалих витримках, або при великих значеннях фокусних відстаней у телеоб'єктивах та «суперзумах». У відеокамерах тремтіння призводить до дрижання зображення в отриманому відео. В астрономії потреба в стабілізації зображення спричинена варіаціями атмосфери, які впливають на візуальне розташування об'єктів.

Оптична стабілізація зображення (англ. optical image stabilizer), яка часто зустрічається в абревіатурах OIS, IS, або OS — це механізм, який використовується у фото- чи відеокамерах для стабілізації записуваного зображення за допомогою регулювання оптичного шляху до світлочутливої матриці. Такий механізм вбудовується або в сам об'єктив, або в корпус камери, де рухомою робиться сама матриця, як фінальний елемент оптичного шляху. Ключовою особливістю будь-яких систем оптичної стабілізації є те, що вони стабілізують зображення, спроектоване на матрицю, ще до того, як матриця перетворить його на цифровий сигнал.

Кратність зуму - це відношення максимальної фокусної відстані об'єктива (в мм) до мінімального фокусної відстані (в мм). Наприклад, якщо на об'єктиві вказано діапазон фокусних відстаней 4,5-45 мм, то кратність зуму дорівнюватиме 10. Зум може бути цифровим або оптичним: кратність оптичного зуму визначається оптико-механічними можливостями об'єктива, а кратність цифрового зуму - алгоритмами інтерполяції та обчислювальними можливостями процесора цифрового фотоапарата.

Вай-фай (від англ. Wireless Fidelity, Wi-Fi, WiFi; - бездротова правдивість відтворення) - торгова марка Wi-Fi Alliance та загальновживана назва для стандарту (IEEE 802.11) передачі цифрових потоків даних по радіоканалах. Обладнання, що відповідає стандарту IEEE 802.11, може бути протестовано Wi-Fi Alliance та отримати відповідний сертифікат і право нанесення логотипу Wi-Fi. Wi-Fi використовують для побудови мереж, де розгортання кабельної системи є неможливим або економічно недоцільним.

Bluetooth – це технологія бездротового зв’язку для приєднання різних електронних пристроїв (колонок, навушників, миші і т.п.) в межах певної відстані, а також для передачі даних.

Система, що дозволяє без проблем орієнтуватися на місцевості за допомогою завантажених карт або супутникового зв'язку. Також допомагає визначити власне місце розташування на карті.

GPS — Global Positioning System — супутникова система навігації, яка забезпечує вимірювання відстані, часу і визначає місце розташування у всесвітній системі координат WGS 84.
A-GPS — технологія, яка прискорює «холодний старт» GPS-приймача. Прискорення відбувається за рахунок надання необхідної інформації через альтернативні канали зв'язку. Часто використовується в стільникових телефонах, що містять і приймач GPS.
Beidou — китайська супутникова навігаційна система. Працює на частоті сигналу B1, з частотою 1559,052 - 1591,788 МГц.
Galileo — супутникова система, спільний проект супутникової системи навігації Європейського союзу і Європейського космічного агентства.
ГЛОНАСС — глобальна навігаційна супутникова система (ГЛОНАСС) - російська супутникова система навігації, розробка якої почалася в СРСР.

Радіоприймач - пристрій, або частина пристрою, яка приймає сигнал модуляції FM (Frequency Modulation) в діапазоні ультракоротких радіохвиль.

Технологія бездротового високочастотного зв'язку малого радіуса дії «в один дотик». Ця технологія дає можливість обміну даними між пристроями, насамперед смартфонами та безконтактними платіжними терміналами, що перебувають на відстані близько 10 см.

Один з найбільш поширених роз'ємів. Він дозволяє синхронізувати пристрої, заряджати їх, передавати дані та інше.

24-контактний роз'єм двостороннього типу C має майже такий же розмір, як Micro-B USB — 8,4 мм (0,33 дюйма) на 2,6 мм (0,10 дюйма). Одна з переваг USB Type-C — можливість використання для передачі даних інтерфейсу USB 3.1, який обіцяє підвищення пропускної спроможності до 10 Гб/с. Однак, USB Type-C і USB 3.1 — це не рівнозначні терміни і точно не синоніми. У форматі USB Type-C можуть бути реалізовані можливості як USB 3.1, так і USB 3.0 і навіть USB 2.0. Підтримку тієї чи іншої специфікації визначає інтегрований контролер.

Від ємності акумулятора безпосередньо залежить тривалість автономної експлуатації пристрою. Чим вище цей показник, тим довше телефон може працювати без підключення до мережі живлення.

Технологія дбайливого і швидкого заряду акумуляторів, яка забезпечується можливістю передачі підвищеної потужності через кабельну інфраструктуру з роз'ємами USB, за допомогою комплекту мікросхем для обслуговування акумулятора і електроживлення мобільного пристрою.

Стандарт, розроблений для бездротової, індуктивної передачі енергії на відстані до 4 см (1,6 дюймів). Типова система стандарту складається з енергопередавача та приймача, вбудованого в портативний пристрій. Для використання такої системи мобільний апарат, який потрібно зарядити, і який містить в собі приймач, кладуть зверху на зарядний пристрій у вигляді підкладки або підставки з інтегрованим передавачем.

Потужність зарядки розраховується шляхом добутку сили струму і напруги. Чим більше значення потужності, тим швидше заряджається пристрій.

Пристрій захищений від пилу та/або вологи. Існує 7 ступенів захисту від пилу та 9 від рідин. Існують пристрої, які крім пилу та вологи, також захищені ще й від ударів та інших механічних пошкоджень.

International Protection Marking (в перекладі з англ. - «міжнародні коди захисту») - класифікація способу захисту, що забезпечується оболонкою технічного пристрою від доступу до небезпечних частин, попадання зовнішніх твердих предметів та (або) вологи. Перевіряється стандартними методами випробувань. Маркування ступеня захисту оболонки електрообладнання здійснюється за допомогою міжнародного знака захисту (IP) та двох цифр, з необов'язковим додаванням конкретизуючої літери, перша з яких означає захист від попадання твердих предметів, друга - від проникнення вологи. Код має вигляд IPXX, де на позиціях X знаходяться цифри або символ X, якщо ступінь не визначена. За цифрами можуть йти одна або дві букви, що дають допоміжну інформацію. Максимальний ступінь захисту по цій класифікації - IP68: тобто захищений від пилу прилад, що витримує тривале занурення у воду під тиском. Наразі максимальний ступінь захисту - IP69-K: маркування корпусів виробів, що витримують високотемпературну мийку під високим тиском.

Пристрій повністю захищено від попадання пилу всередину корпусу, може бути занурений під воду на глибину більш ніж 1 метр. Пристрій продовжує працювати у такому режимі.

Гарантійний термін - це період часу, протягом якого виробник або продавець відремонтує або замінить продукт, якщо в ньому буде виявлено дефект або несправність. Тривалість гарантійного періоду може відрізнятися залежно від продукту та виробника.