Системний блок Qbox I24240

Процесори з великою кількістю ядер забезпечують найкращу продуктивність. Багатоядерні процесори можуть запускати кілька потоків обчислень одночасно, підвищуючи загальну продуктивність.

Частота процесора вказує на те, скільки обчислень за одиницю часу може виконати процесор. Чим вище цей показник, тим більше операцій зможе виконати процесор.

Набір мікросхем у складі персонального комп'ютера, що керують його центральним процесором, оперативною пам'яттю і постійним запам'ятовуючим пристроєм, кеш-пам'яттю, системними шинами й інтерфейсами передачі даних, а також низкою периферійних пристроїв. Розміщується на материнській платі персонального комп'ютера.

Оперативна пам'ять - швидкодійна комп'ютерна пам'ять, призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її обробки.

Оперативна пам'ять випускається у вигляді модулів, які встановлюються в роз'єми на системній платі. Несумісна з вашою системою оперативна пам'ять не підійде до гнізда або не працюватиме належним чином.

DDR4 SDRAM (англ. double-data-rate fourth generation synchronous dynamic random access memory) — тип оперативної пам'яті, що є еволюційним розвитком попередніх поколінь DDR (DDR, DDR2, DDR3). Відрізняється підвищеними частотними характеристиками і зниженою напругою. Основна відмінність DDR4 полягає у подвоєному до 16 числі банків, що дозволило вдвічі збільшити швидкість передачі — до 3,2 Гбіт / с. Пропускна здатність пам'яті DDR4 досягає 34,1 ГБ/c (у разі максимальної ефективної частоти 4266 МГц, визначеної специфікаціями). Крім того, підвищена надійність роботи за рахунок введення механізму контролю парності на шинах адреси і команд. Підтримує ефективні частоти від 1600 до 4266 МГц.

Частота визначає максимальну пропускну здатність, тобто кількість даних, яка може одночасно переміщатися на карту пам'яті або з неї. Низька пропускна здатність є причиною затримок, що впливають на швидкість роботи пристрою. Частота вимірюється в МГц, чим вона більша, тим вища продуктивність пристрою.

Швидкість пристрою визначається типом накопичувача. HDD є найпоширенішим типом пам’яті та має велику ємність, тоді як SSD має дуже високу швидкість і низький рівень шуму. Гібридні накопичувачі забезпечують велику ємність і високу продуктивність завдяки поєднанню переваг HDD і SSD.

Гібридний накопичувач поєднує переваги пам'яті HDD та SSD. SSD є швидшим за HDD і призначений для встановлення операційної системи та програм, що дозволяє значно підвищити швидкість роботи комп'ютера. HDD має більший об'єм і призначений для зберігання великих файлів, таких як відео, фото та документи.

Об'єм або ємність - кількість даних, які можуть зберігатися у пам'яті накопичувача. Сучасні диски можуть зберігати до 20 ТБ або більше, що покращує продуктивність накопичувача та дозволяє зберігати більше даних і керувати ними.

Графічний процесор (англ. graphics processing unit, GPU) - окремий пристрій персонального комп'ютера або ігрової приставки, виконує графічний рендеринг. Сучасні графічні процесори дуже ефективно обробляють комп'ютерну графіку, завдяки спеціалізованій конвеєрній архітектурі вони набагато ефективніші в обробці графічної інформації, ніж типовий центральний процесор. Графічний процесор в сучасних відеоадаптерах використовується як прискорювач тривимірної графіки, але в деяких випадках його можна використовувати і для обрахунків (GPGPU).

Об'єм пам'яті встановленої відеокарти, яку ПК може використовувати під час роботи. Якщо відеокарта інтегрована, то в процесі роботи вона використовує частину пам'яті ОЗП.

В залежності від наявності пам'яті, відеокарти поділяють на інтегровані та дискретні. Інтегровані використовують системну оперативну пам’ять і мають нижчу продуктивність, але споживають менше енергії, а дискретні мають власний об'єм відеопам'яті, процесор та систему охолодження, що забезпечує швидшу обробку відео та кращу продуктивність для таких завдань, як ігри, редагування відео та 3D-рендеринг.

Дискретна відеокарта - це частина комп'ютера, що обробляє відео та графіку. Вона має власну пам'ять, процесор та систему охолодження. Такі відеокарти значно швидші за інтегровані та ідеально підходять для важких завдань, що вимагають багато ресурсів комп'ютера (відеоігри, 3D редактори та відео).

Операційна система (ОС) — це сукупність програм, які керують ресурсами комп’ютера та взаємодіють з користувачем. Зазвичай це найважливіша частина програмного забезпечення системи, що дозволяє отримати покращену швидкість роботи, ефективне управління ресурсами та зручний інтерфейс для взаємодії з комп’ютером.

Електромеханічний пристрій для зчитування та запису, за допомогою лазера, інформації з (на) оптичних носіїв у вигляді пластикового диска з отвором в центрі (компакт-диск, DVD і т. п.).

Фізичний інтерфейс, що є одним з засобів з'єднання комп'ютерних мереж за допомогою витої пари. Використовується при створенні мереж за допомогою мережевих комутаторів, або раніше - для з'єднання двох комп'ютерів між їхніми мережевими картами.

Вай-фай (від англ. Wireless Fidelity, Wi-Fi, WiFi; - бездротова правдивість відтворення) - торгова марка Wi-Fi Alliance та загальновживана назва для стандарту (IEEE 802.11) передачі цифрових потоків даних по радіоканалах. Обладнання, що відповідає стандарту IEEE 802.11, може бути протестовано Wi-Fi Alliance та отримати відповідний сертифікат і право нанесення логотипу Wi-Fi. Wi-Fi використовують для побудови мереж, де розгортання кабельної системи є неможливим або економічно недоцільним.

Версія USB 2.0 випущена в квітні 2000 року; відрізняється від USB 1.1 лише підвищеною швидкістю передачі та незначними змінами в протоколі передачі даних для режиму Hi-Speed (480 Мбіт/с).

USB 3.0 - це нова версія інтерфейсу USB, який дозволяє передавати дані зі швидкістю до 4,8 Гбіт/с, що в 10 разів швидше, ніж USB 2.0. Крім того, USB 3.0 є більш енергоефективним і дозволяє передавати більше потужності для підключених пристроїв. USB 3.0 сумісний з USB 2.0 і використовується для передачі великих об'ємів даних, таких як відео та фотографії.

Стандарт USB представлений 9 вересня 2013 року. Стандарт підтримує швидкість передачі даних до 10 Гбіт/с.

Digital Visual Interface, скор. DVI (англ. цифровий відеоінтерфейс) - стандарт на інтерфейс і відповідний з'єднувач, призначений для передачі відеозображення на цифрові пристрої відображення, такі як рідкокристалічні дисплеї, телевізори та проектори. Розроблено консорціумом Digital Display Working Group. До складу цієї організації увійшли такі компанії як Intel, Fujitsu, Compaq, Hewlett Packard, NEC, IBM і Silicon Image. Результатом роботи даної організації стала специфікація Digital Visual Interface Revision 1.0, яка вийшла у світ в 1999 році. Наступником стандарту DVI став стандарт HDMI, сумісний з DVI за електричними характеристиками та кодуванням сигналів, але з можливістю передавати також і цифровий звук.

Інтерфейс для передачі мультимедіа високої чіткості, дозволяє передавати цифрові відеодані високої роздільної здатності та багатоканальні цифрові аудіосигнали із захистом від копіювання (HDCP). Роз'єм HDMI забезпечує цифрове DVI-з'єднання декількох пристроїв за допомогою відповідних кабелів. Основна відмінність між HDMI і DVI в тому, що роз'єм HDMI менший за розміром, та підтримує передачу багатоканальних цифрових аудіосигналів. Інтерфейс є заміною таких аналогових стандартів підключення, як SCART, VGA, YPbPr, RCA, S-Video. Засновниками стандарту HDMI вважають компанії Lattice Semiconductor, Maxell, Matsushita Electric Industrial, Philips, Sony, Technicolor, TOSHIBA.

DisplayPort - це перший дисплей-інтерфейс, який засновано на пакетній передачі даних, що широко використовується в таких технологіях, як Ethernet, USB та PCI Express. Він дозволяє використовувати внутрішні та зовнішні з'єднання дисплея, і на відміну від застарілих стандартів, які передають тактовий сигнал окремо. Тобто, протокол DisplayPort, базований на невеликих пакетах даних, відомих як мікропакети, може вбудовувати тактовий сигнал у потік даних. Це дозволяє отримати високу роздільну здатність за допомогою меншої кількості ліній. Використання пакетів даних також робить DisplayPort розширюваним, тобто додаткові функції можуть бути додані з часом без істотних змін у фізичному інтерфейсі.

Гарантійний термін - це період часу, протягом якого виробник або продавець відремонтує або замінить продукт, якщо в ньому буде виявлено дефект або несправність. Тривалість гарантійного періоду може відрізнятися залежно від продукту та виробника.